вівторок, 5 квітня 2022 р.
Загарбники раді потрапити в український полон Особливо це стосується тих окупантів, які були примусово мобілізовані з територій тимчасово окупованих «Л/ДНР». Доказ цьому – розповідь 45-річного мешканця містечка Голубівка (колишній Кіровськ) на Луганщині, який потрапив у полон і зараз перебуває в СБУ. У мирному житті цей чоловік працював електриком. У молодості був призваний на строкову службу до лав ЗСУ, але його комісували за станом здоров’я. Більш ніж 25 років потому стан його здоров’я виявився цілком задовільним для того, щоб стати «гарматним м’ясом» рашистів. Саме так він оцінює своє призначення на цій війні. Розповідає, що людей на воєнні спеціальності «призначали» навмання. Тож водієм став той, хто не вмів кермувати, а снайпером – у кого поганий зір. А його оснастили іржавою гвинтівкою 1941 року. Отримавши можливість зателефонувати рідним, просить уберегти від мобілізації свого сина.
64-та церемонія вручення музичної премії Grammy. Я закликаю всіх розповідати правду про війну, загибель людей, дітей від російських бомб і військ. Наші музиканти носять бронежилети замість смокінгів і співають пораненим у лікарнях. Навіть тим, хто їх не чує. Але музика проб’ється... хай там що. Бо ми захищаємо нашу свободу жити, любити, звучати.
Російські солдати так хочуть вирватися з війни в Україні, що відмовляються від медалей Їм не потрібні нагороди «ветерана спецоперації», які нещодавно придумав путін, але дуже хочеться зберегти власні життя. Про це йдеться у нових розмовах російських окупантів, які вдалося перехопити СБУ. «Ветеран? Еб*л я все эти медали! Нам тут медалей наобещали... «Вы каждый получите медаль, и за это еще деньги», а я говорю: идите вы все, нах*й! Везите меня домой! Мне, нах*й нужны ваши медали…» – говорить загарбник своїм друзям з РФ. Він каже, що втомився від життя «у підземеллі», бо під натиском українських захисників рашисти вимушені ховатися в укриттях: «Я приеду – могу на кладбище работать. Живу 2 метра под землей…» Він уже не може чути звуків вибухів: «Я на каждый шорох реагую! Что-то пролетает – сразу прячусь. На новый год – никаких салютов! Я любого шороха боюсь!» Єдине, чого він чекає зараз – мирна угода між Україною та РФ. А ми боремося до Перемоги! #СБУ #stoprussia
Вже місяць Маріуполь перебуває в облозі. Евакуація населення жодного разу не відбулась в самому місті. Щоб виїхати звідти люди змушені добиратись самостійно до Бердянська, де їх чекають наші автобуси. В Маріуполі все ще залишається близько ста тисяч людей. Наша журналістка Аліна Шеремета поїхала в Запоріжжя, аби записати історії маріупольців, яким тільки зараз вдалось вирватись з міста. А також для того, щоб побачити як виглядає перший пункт відносної безпеки на їхньому шляху.
Думаєте, російська армія мародерствує лише в нас? Ні, вони крадуть і в своїх! Вашій увазі – чергові перехоплення СБУ. Один із російських окупантів скаржиться дружині, що всі його речі, залишені у таборі в Білорусі, розікрали свої ж. Забрали навіть його військовий квиток і паспорт. Переконаний, що це справа рук «вояків» першого батальйону чи тиловиків. І відверто називає їх мародерами. Наголошує, що в них був боєць, якого залишили охороняти речі , але він «про*бался где-то в Пітєрє». Тобто – втік. Дружина обіцяє «кинути» йому грошей на карту, щоб купив собі речі. Але… теж скаржиться на крадіжки…. Щоправда в них крадуть гроші з платіжних карток. «У меня на ростелеком с моей карты-то начали снимать…. то я пошла все сама сняла». Обурена таким станом речей, додає: «Лучше бы, нах*й, здесь стояли». А й справді: краще б окупанти залишалися вдома та стерегли своє майно від своїх, аніж зазіхали на чуже. #СБУ #stoprússia
Підписатися на:
Дописи (Atom)